15 минутЗахідні політики давно знають, що їхні дії постійно аналізуються – опозицією, дослідницькими центрами, академіками, ЗМІ, закордонними урядами та міжнародними організаціями.
Лідери та партії не можуть розраховувати на успіх, якщо вони швидко забуваються свої передвиборні програми та обіцянки після того, як їх обирають.
Помаранчева революція стала певним чином результатом надії на те, що політики прислухаються до бажань електорату та виконають свої передвиборні обіцянки. Оскільки цього так і не відбулося, українці висловили своє незадоволення у соціологічних опитуваннях та голосуванні на виборах.
Українські політики продовжують не брати на себе відповідальність за невиконання свої передвиборних обіцянок. Вони швидко про них забули, щойно змогли дістатися до влади. Хто-небудь зможе згадати обіцянки партії НУНС в минулому році зняти депутатську недоторканість та зробити всіх рівними перед законом?
Хто-небудь ще згадає про програму Десяти кроків Ющенка, оголошену в 2004 році? Він багато що пообіцяв у своїй програмі, чого не було виконано. Окрім обіцянки «зробити фінансування соціальних програм пріорітетом», він також пообіцяв створити п’ять мільйонів робочих місць, зменшити податки, рішучо боротися із корупцією, створити безпечні умови для життя, сприяти розвиткові сільської місцевості, покращувати військовий потенціал.
Громадяни демократичних країн мають право вимагати від політиків звітів про їхні дії. Помаранчева революція також дала українцям право на це.
Коментарів (1)