15 минутТочно не пам’ятаю де, начебто в Японії, є чудовий атракціон для зняття стресу: заходиш до мебльованої кімнати і все там ламаєш. А на десерт – розправа із опудалом начальника. У нас такої розваги немає. Зате є професія – депутат Верховної Ради. Учора вони знову влаштували бійку, знімаючи свого спікера.
Чим не казка? Прийшов на роботу у поганому настрої – побився із колегами, поламав офісні меблі. Стрес знято. Не сподобався начальник – його завжди можна звільнити, головне – набрати необхідну кількість колег-однодумців.
А колег інколи зібрати непросто – графік вільний, не хочеш приходити – не треба. І з’являються вони на роботу в основному для того ,щоб влаштувати бійку або звільнити начальника. Для цього, до речі, у кожному відділі є свої спортсмени, в минулому зіркові.
Ну а якщо вже взагалі живої крові захотілося, то ласкаво просимо – у всіх співробітників є дорогі автомобілі, на яких можна швидко їздити та збивати людей. А люди поговорять-поговорять та все одно потім любити будуть. Вийшов на вулицю – і вже зібрався добродушний народець. Упізнають, руки цілують.
Будинок красивий – будь ласка. Сина до Кембріджу – заради Бога. За все готовий платити робітникам цим народ, у тому числі й своїм життям – дуже вже професія шанована та почесна. Щось на зразок давніх жреців. У останніх навіть завдання були ідентичними: віщати та натискати кнопки, які приводили в дію «божественні» механізми, які дурили простий народ.
Воістину древня професія. І оплачувалася завжди добре. Сидиш, думаєш: а я ж також вмію на кнопки натискати. Пустіть до себе, хлопці!
Коментарів (3)